Оля (lluvia_ol) wrote,
Оля
lluvia_ol

Category:

Корифей української культури. Василь Кричевський.

В історії української архітектури,
графіки, станкового малярства,
прикладних мистецтв – іменем
Кричевського позначено епохальні,
нечувані досі досягнення.”
(с) Бажан М

kr01
Василь Кричевський – видатний український художник і архітектор. Він зробив величезний внесок в розвиток української культури і мистецтва.
Василь Григорович Кричевський народився 12 січня 1873 року в селі Ворожба поблизу Лебедина (раніше це була Харківська губернія, а зараз Сумська область). По закінченні технічної школи працював під керівництвом архітекторів С.Загоскіна і О.Бекетова. Пізніше Кричевський викладав історію українського мистецтва в університеті Харкова. З 1895 року він самостійно розробляв деякі проекти шкільних і приватних будівель. Кричевський є автором нового архітектурного стилю – так званого „українського модерну”.

У 1902 р. Полтавське губернське земство оголосило конкурс на створення проекту нового земського будинку. Проект В.Кричевського визнано кращим: саме в ньому були відтворені характерні риси українського народного будівництва. У 1903-1906 рр. митець живе у Полтаві, розроблює оформлення будинку, інтер’єри. За модерний стиль, витворений на основі історичної спадщини народу, його назвали “батьком української архітектури”.
kr05


292

800px-Будинок_Полтавського_губернського_земства._Вестибюль_першого_поверху

1
"Проект фасада здания Полтавской губернской земской управы "
Кресленик чолового фасаду, подарований В. Г. Кричевським
М. В. Лисенку, 1903 р
.

4en_033
Будинок Полтавського губернського земства.
Центральний ризаліт.


4en_037
Будинок Полтавського губернського земства.
Фрагменти входів з боку дворових фасадів та головного фасаду.


2
Будинок Полтавського губернського земства.
Вікна головного фасаду.


293

1 (1)

2

3

Інші проекти Василя Кричевського

Талант Василя Григоровича проявився також у килимарстві, вибійці, кераміці тощо. Певний час він очолював Миргородський керамічний технікум, працював в Опішні.
Окрім того, В.Кричевський працював як театральний декоратор, оформлював українські кінофільми, зокрема славетний фільм О.Довженка “Звенігора”.

kr07

800px-Земський_будинок_в_Опішні
Будинок земської губернської гончарної майстерні в селищі Опішня Полтавської області. Архітектор Василь Кричевський. Дах вкритий черепицею.

Krychevsky_Vasyl-4_Poltava_St_Kyiv

4en_157

4en_159
Житловий будинок І. І. Щітківського на вул. Полтавській, 4-а в Києві, 1907-1908 pp. Архіт. В. Г. Кричевський та ін.

800px-Роліт-01
Будинок письменників «Роліт» в Києві склав В. Г. Кричевський разом зі П. Костирком. 1932–1939рр

fb0ed0d-2

img_9860-1
Літературно-меморіальний музей Шевченка на Тарасовій горі (1934–1937). Архітектори В. Кричевський, П. Ф. Костирко.


4en_161
Житловий будинок П. О. Мазюкевича на вул. Кудрявській, 9-а в Києві, 1912 р., інж. П. О. Мазюкевич.
Загальний вигляд.


4en_164
Житловий будинок Грушевських на вул. Микільсько-Ботанічній, 14 в Києві, !908-1910 рр., архіт. В. Г. Кричевський, Е. П. Брадтман.
Реконструкція головного фасаду.


4en_165
Житловий будинок Грушевських на вул. Микільсько-Ботанічній, 14 в Києві, !908-1910 рр., архіт. В. Г. Кричевський, Е. П. Брадтман.
Світлина 1918 р.


4en_166
Будинок міського училища ім. С. Г. Грушевського у Києві, 1908-1911 pp., архіт. В. Г. Кричевський, Е. П. Брадтман.
Загальний вигляд.


27 (1)
Готель “Савой” -це архітектурна пам’ятка забудови 1912 — 1913 років. За словами краєзнавця Олександра Федоришина, жодних креслень тих часів не збереглося. Згідно з дослідженнями, головним архітектором його готелю був Григорій Артинов. Проектували його також Мойсей Ваксман та Василь Кричевський.
З історичних джерел відомо, що готель “Савой”став першим шестиповерховим готелем Вінниці з вмонтованим електричним ліфтом. Обігрівалась будівля центральним водяним опаленням. На першому поверсі розташовувались перукарня, кондитерська, квіткова та інші крамниці. Частину другого поверху займав ресторан. Його вікна виходили на площу.

Перший асфальт у Вінниці з’явився саме навколо “Савою”. Ним було вкрито ділянку тротуару перед головним входом, прикрашеним двома мармуровими левами.

Готель мав шостий мансардний поверх із навісним балконом. За словами Олександра Федоришина, його було зруйновано під час Великої Вітчизняної війни, а саме, в березні 1944 року, коли точились бої за Вінницю. Тоді палала вся будівля . Відновили роботу готелю у 1953 році. В той час “Савой” переіменували в готель “Україна”.

histori_1

499244

20
Будинок Олексія Бекетова в Харкові, 1898 р. Фасад спроектовано В.Кричевським.

Будинок побудований 1898р. А. Бекетовою по проекту чоловіка - академіка архітектури А.Н. Бекетова для своєї сім'ї за участю молодого архітектора В. Кричевського


Навесні 1918 року Василь Кричевський створює Малий і Великий Державний герб України, а також печатку для дипломатичних паперів і банкноту вартістю дві гривні.

kr10
Великий Державний герб Української Народної Республіки. 1918.

kr11
Малий Державний герб Української Народної Республіки. 1918.

kr9

kr9a

Державний кредитовий білет УНР. 1918 р. Лицьова сторона, зворотня сторона

Після революції 1917 року В.Г.Кричевський був професором Державної академії мистецтв, згодом – Архітектурного і Мистецького інститутів м.Києва. Навесні 1940 року в Києві відбулася велика індивідуальна виставка праць В.Кричевського за 1892-1940 рр., на якій експонувалося понад тисячу творів митця.

Кіно

Василь Кричевський був фактично першим українським митцем, що розпочав працювати в кіно на студії в місті Одеса. Він узяв участь як художник в створенні фільмів:[2]
«Тарас Шевченко» (режисер Петро Чардинін) 1925—1926
«Маленький Тарас» 1925—1926
«Тарас Трясило» 1926—1927
«Два дні» 1926—1927
«За стіною» («Мова стін») 1927—1928
«Людина з лісу» 1927—1928
«Борислав сміється» 1925—1927
«Звенигора» (режисер Олександр Довженко). 1925—1927
«Повість про гаряче серце» 1936
«Назар Стодоля» 1936—1937
«Кармелюк» 1937—1938
«Сорочинський ярмарок» 1937
Після вимушеної еміграції митця за кордони СРСР, більшість кінострічок була знищена радянською цензурою. Відомості про працю Кричевського зберігає музей кіностудії в Одесі.


Восени 1943 р. на запрошення митрополита А. Шептицького архітектор переїхав до Львова, де очолив Вищу мистецьку школу. Нелегко було йому, уже немолодій і хворій людині, опинитися в еміграції. Після війни він переїхав до Парижа, а в 1949 році – до Венесуели, де і помер у Каракасі 15 листопада 1952 року.

Святослав Гординський сказав про Василя Кричевського “Якщо уявити собі мистецтво якогось народу, як храм, що спирається на колони, то, власне однією з таких колон українського мистецтва був... Василь Кричевський ”


Tags: Видатні Українці, Україна, архітектура
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment